Попереково-крижовий спондильоз без мієлопатії

Що таке попереково-крижовий спондильоз?

Хребет складається з численних окремих кісток, які називаються хребцями, посередині яких проходить спинний мозок. Хребці розділені м’якими хрящовими дисками, які дозволяють рухатися, а також діють як амортизатори. З віком ці диски можуть зношуватися і ставати грижами (випинатися), а хребці починають тертися один об одного під час руху. Результатом є форма остеоартриту, що називається спондильозом, який може спричиняти біль і скутість.

Залежно від форми та розміру хребців хребет поділяється на п’ять відділів:** два найбільші відділи, які утворюють нижню частину спини, називаються поперековим відділом хребта та крижовим відділом. Таким чином, «попереково-крижовий спондильоз» - це остеоартроз нижньої частини спини.

Що таке мієлопатія?

Якщо грижі міжхребцевих дисків тиснуть на спинний мозок, це може спричинити його пошкодження, що називається мієлопатією. «Спондильоз без мієлопатії» означає спондильоз, при якому не відбулося пошкодження спинного мозку.

Як дізнатися, чи є він у мене?

Понад 80% людей старше 40 років мають ту чи іншу форму спондильозу, але він не завжди викликає симптоми. Оскільки стан прогресує з віком, симптоми частіше з’являються у літніх людей. У пацієнтів із спондильозом попереково-крижового відділу спондильозу симптоми включають біль і скутість у нижній частині спини, часто найбільш помітні під час прокидання вранці або після того, як певний час сидять нерухомо. На жаль, активність може викликати додатковий біль, особливо повторювані рухи, такі як згинання та підняття.

Зміни кісток і витончення міжхребцевих дисків можуть призвести до защемлення нервів, які відходять від спинного мозку (навіть якщо сам канатик не уражений). Якщо це відбувається при попереково-крижовому спондильозі, наслідком може бути оніміння, поколювання, слабкість або стріляючий біль у ногах.

Які методи лікування доступні?

Дегенеративні зміни, які викликають попереково-крижовий спондильоз, неможливо повернути назад, тому лікування зосереджено на полегшенні симптомів і покращенні якості життя.

Догляд за собою та зміна способу життя: Є кілька простих кроків, які пацієнти можуть зробити, щоб полегшити свої симптоми та допомогти своєму організму витримати та адаптуватися до свого стану. Наприклад, втрата ваги та підтримка розумної ваги зменшать навантаження на спину, а продовження нормальної діяльності, наскільки це можливо, збереже рухливість хребта.
Вправи: Окрім звичайної фізичної активності, наприклад звичайної ходьби, лікарі рекомендують вправи на розтяжку та зміцнення м’язів. Йога також корисна при болях у спині.
Фізична терапія: Це може включати масаж, гарячі та холодні процедури та електростимуляцію, а також додаткові вправи та корекцію постави.
Ліки: Анальгетики, нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ) і міорелаксанти використовуються для боротьби з хворобливими симптомами.
Ін’єкції: Стероїди або анестетики (або обидва) можна вводити в різні частини хребта, залежно від джерела та типу болю.
Альтернативна та допоміжна терапія: Було виявлено, що акупунктура, точковий масаж, мануальна терапія та лікування травами приносять користь деяким пацієнтам.
Хірургія: Нехірургічні втручання зазвичай успішні, тому операції не є рутинними. Дві ситуації, коли це може знадобитися, це полегшити тиск на спинномозкові нерви через важкі неврологічні ускладнення; а також для стабілізації хребта у випадках, коли хребетні суглоби стали настільки рухливими (наприклад, через втрату хряща), що існує ризик подальшого пошкодження.